Виховна робота

                              Свято Осені ( 12.11.2014р.)
1- а дитина
Осінній бал!
Осінній бал!
Сьогодні всіх він
Тут зібрав.
2- а дитина
Нудьгувати й сумувати не дамо.
Зараз грати й танцювати почнемо.  
3- я дитина
За вікном бешкетник-вітер  
Між деревами кружляє,
А листочки в хороводі,
Мов метелики, злітають.
Виконується танець осінніх листочків.
Виходять троє джентльменів.
1- й джентльмен. Огидна погода… Якщо чесно, цей дощ мене дуже нервує й псує настрій.
2- й джентльмен. Як добре було влітку: тепло, сухо, світило сонечко. Аж раптом наступила осінь!
3- й джентльмен. Не люблю осінь! Не люблю — і все! А що можна робити, коли увесь час йде дощ?
Джентльмени йдуть. Під запис пісні «Негода» з кінофільму «Мері Поппінс, до побачення!» виконується танець з парасольками. Після танцю знову виходять джентльмени.
1- й джентльмен. Невже дощ припинився? Навіть не можу в це повірити.
2- й джентльмен. Дивіться! Навіть сонце визирнуло з-за хмар!
3- й джентльмен. Дякуємо й за це.
Під музику з’являється Осінь. Танцює по черзі з кожним джентльменом. Потім джентльмени кланяються, Осінь робить реверанс.
Осінь. Доброго дня!

Осінь. Я — Осінь.
1 -й джентльмен. Осінь…? Осінь?
2- й джентльмен. Так ви й є Осінь?
Осінь. Так, все правильно.
3- й джентльмен. То це через вас така огидна погода встановилася!

Осінь. Чому саме через мене? Літо пішло й забрало тепло із собою. Між іншим, дощі можуть йти в будь-яку пору року, навіть узимку. ІЦо ж до осені, то в неї теж є багато приємного і гарного. Наприклад, пригадайте неповторну красу осіннього лісу з його врожаєм грибів і ягід!
Джентльмени, а чи не бажаєте прогулятися?
1- й джентльмен. Що ж, прогулянка — це добре.
2- й джентльмен. Давайте прогуляємося.
3- й джентльмен. Підемо, підемо, можливо, гриби знайдемо.          
Джентльмени й Осінь ідуть. Звучить пісня про гриби

Осінь. Ну, що ви, джентльмени, можете сказати про осінній ліс?
1- й джентльмен. Надзвичайно красиво!
2- й джентльмен.А скільки грибів!
3- й джентльмен.Я стільки ніколи не бачив. Краса!
Осінь. Тоді я оголошую Осінній бал відкритим! А ви, джентльмени, сідайте,
будемо продовжувати наш бал.
До речі, як на будь-якому солідному святі, зараз має з’явитися дуже поважний
гість…
Під казкову музику заходить Оле-Лукойє.
Оле-Лукойє. Вітаю, Осене! Доброго дня, діти!
Осінь. Оле-Лукойє! Рада тебе бачити! Ти сьогодні будеш розповідати казки?
Оле-Лукойє. Ні, я хочу загадати дітлахам загадки про осінь.
 (Оле-Лукойє
зачитує дітям загадки.)
• Сумно у гаях блукає,
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль —
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає. Коли це буває? (Восени)
• Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить.
Сонце вже не припікає.
Коли, діти, це буває? (Восени)  
• Невидимка ходить в гаї,
Всі дерева роздягає. (Осінь)
• Там доорює, там сіє,
Трусить яблука в садах.
І малює, як уміє,
 На листочках і листках.
Ну й завзята ж у роботі!
Так за те вся в позолоті. (Осінь)
• Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Осінь)
У якому прислів’ї одночасно згадується осінь і домашня птиця? (Курчат по осені рахуют ь.)
Оле-Лукойє.  А зараз, діти, я вам відкрию
одну таємницю. Всі ви знаєте, що ми з Осінню стародавні друзі. Тож, йдучи на Осінній бал, я дізнався, що сама хазяйка цього свята також приготувала для вас багато загадок.
Звучать загадки від Осені.
Загадки
Про осінь
• Без пензлика, без олівця розфарбувала деревця. (Осінь)
• Пусті поля,
Мокне земля,
Дощ поливає.
Коли це буває? (Восени)
Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте.
То землею ходить місяць… (жовтень).  
• Капле з неба, дахів, стріх
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад.
Що за місяць? (Листопад)
• Золоті метелики з дерева летять,
Крильцями своїми сумно шарудять. (Листопад)
Сидить — зеленіє,
Лежить — пожовтіє,
 Падає — почорніє. (Листя)
Без рук, без ніг,
Та ворота відчиняє. {Вітер)
• Без рук, без ніг,
Під вікном ступає —
В хату проситься. (Вітер)
• Ходить баба сива-сива, розсипа горох по нивах. (Дощова хмара)
То чорна, то сива
По небу ходила;
Набив її вітер —
Сльози розпустила. (Хмара, дощ)
• Летить орлиця по синьому небу,
Крила розкрила, сонце закрила. (Хмара)
Висить сито, не руками зроблене. (Павутина)
В’ється, в’ється, в небо проситься. (Дим)
Про овочі
На городі восени
Лежать жовті кабани,
Прив’язані за хвости,
Щоб не здумали втекти. (Гарбузи)
Що то за курочка, що під землею несеться? (Картопля)
Неприваблива, шишкувата,
А як прийде на стіл вона,
Скажуть весело хлоп’ята:
— Ну й розсипчаста, смачна. (Картопля)
Сто хустин собі напнула,
Кожушок вдягнуть забула. (Капуста)  
• Стоїть господиня на одній ніжці,
На ній безліч одежі, не пошита,
Не иокраєна. (Капуста)
• Товстий Гнат,
При землі не знать.
Сам червоний,
А чуб зелений. (Буряк)
Сидить дівчина в коморі,
А коса її надворі. (Морква)
• Йшла пані з-за гір,
Несла на собі сім шкір.
Як її роздягали,
То над нею всі ридали. (Цибуля)
Сидить бабуся
Не в одному кожусі.
Хто її роздягає,
Той сльози проливає. (Цибуля)
Ні вікон, ні дверей,
Повна хата людей. (Огірок)
Про фрукти
• Одне — рум’яне, друге зелене лице у мене.
Влітку і взимку ковтають спинку.
Всі люблять мене. Хто я? (Яблуко)
• Маленькі плоди, мов сережки повисли.
Червоні — солодкі, зелені — ще кислі. (Вишні)
• Весною біле, літом зелене, .
Восени жовте, зимою добре. {Груша)

Про рослини та гриби
Весною зеленіла,
Влітку загоріла,
Восени наділа
Червоні корали. (Горобина)
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду          
На свою хорошу вроду. (Калина)

Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Насіння соняшника)
Ні листя, ні гілля — у гаю зростають. (Гриби)
Оле-Лукойє. А зараз — поетична сторінка. Запрошую всіх пригадати, які
ви знаєте вірші про осінь.
Кілька дітей розповідають вірші.

 ОСІНЬ-ЧАРІВНИЦЯ
Золота красуня — осінь-чаріяниця!
По землі ступає, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує,
І картини дивні, чарівні малює!
Небо сипс-синс, листя кольорове,
А яке довкілля радісне, чудове!
А які в жоржини, наче сонце, квіти!
Світ наш неповторний, гарний, розмаїтий!
(II. Красоткіна)

ОСІНЬ
Коли вона загляне в сад,—
Наллється соком виноград
І кислі яблука ранет
Солодкі стануть, наче мед.
Коли огляне баштани,—
Надмуться гордо кавуни
Г запишається в хустках
Товс та капуста на грядках.
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках,—
Все розмалює на путі.
Берези стануть золоті!    
І ми її уклінно просим:
— Заходь у гості, славна осінь!
(І. Кульська)

ЗОЛОТА ОСІНЬ
Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
І від двору до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
(А. Малишко)



Як швидко літо промайнуло!
Прийшла осінняя пора.
Немов на крилах полинуло
Кохане літечко з двора!..
. Садок марніє потихеньку,
Пожовклі падають листки,
Вітрець не віє вже тепленько —
Жене понурії хмарки,
Посох горошок на городі,
Мачок вже цвіт давно згубив,
Високий соняшник на грядці
Журливо голову схилив.
(Олена Пчілка)

«Я ХОЧУ ЛІТА»

Осінній дощ мені шепоче
Холодну пісню колискову,
А я ще холоду не хочу,
Я хочу літа знову й знову.
Там, де роки зозуля лічить,  .
Де соловей вночі співає
І хто кому здоров’я зичить
Ніхто не бачить і не знає.
Душа моя тепла ще просить,
Душа кохання ще бажає,
А на траві вже росна просідь
І дощ тепла не обіцяє.
Осінній дощ мені шепоче
Холодну пісню колискову,
А я ще [...]              
ЗАСМАГЛА  ПОРА  ВЕРЕСНЕВА…
Засмагла пора вереснева,
Рум’янцем наповнився сад,
Від яблук прогнулись дерева,
Під сонцем блищить виноград.
Херсон кавунами частує,
І степ ароматом п’янить,
В садах запах меду вирує
І сіль на лиманах горить.
Дитинство моє босоноге,
Я згадую часто тебе,
Той шлях, яким йшов я до Бога,
Той шлях, що до дому веде.
Ту хату, де я народився
Садок і матусю свою,
Дівчину, з якою зустрівся
І вперше сказав їй,-люблю.
Автор: Генріх [...]
ПТАХИ У ВИРІЙ ВІДЛІТАЮТЬ…
Птахи у вирій відлітають,
Земля прощається з теплом,
Своє вбрання дуби скидають,
Туман гуляє за селом.
Подув сирий, холодний вітер,
Шумлять пожухлі комиші,
Осінній вітер гонить літо –
Печаль на серці і в душі.

ЗАБАРИЛОСЯ  БАБИНЕ  ЛІТО…
Забарилося бабине літо,
Жовте листя на землю летить,
Небо хмарами сірими вкрите,
Ліс спустошений сумно шумить.  
Де ж поділось ти, бабине літо,
Заблукало в осінній імлі,
Ждуть тебе і старенькі, і діти,
Всі чекають тепла на землі.
Повертайся до нас, тепле літо,
Привітай своїх діток теплом,
Хай ласкаво всім сонечко світить
Над містами й над кожним селом.

Осінь. Дякую, діти, за чудесні вірші про мене. А тепер я оголошую конкурси.

Конкурс № 1 — «На кращий осінній листочок»
Діти заздалегідь заготовили з паперу форми листочків і тепер, розділившись
по групах, розмальовують свої  заготовки.
Конкурс № 2
Діти утворюють дві команди, у кожної є парасоль і гумові чоботи великого розміру. Кожний учасник команди одягає чоботи і, добігши до стільця (або обруча), оббігає його й повертається на місце, щоб передати чоботи й парасоль наступному гравцеві.
Конкурс № 3 «Варимо борщ»
Перед учасниками двох команд на столі розкладають різноманітні овочі,
з-поміж яких слід вибрати ті, які кожна господиня кладе в борщ. Перемога зараховується тій команді, яка швидше і, головне, правильно визначить компоненти борщу.            
2 КОНКУРС «МОДА ОСЕНІ»
Ведучий 1. Краса – таке чудове слово,
А «осінь» - ніжно так луна,
Краса і осінь - разом свято,
Не вистача лиш моди нам.
2. Осіння діва – то майстриня,
Полям малює жовті сукні,
Деревам красні шата шиє.
 3. Та не одна вона уміла,
Є й серед нас такі майстри,
Тож покажіть , умільці, сміло,
Що нині видумали ви.
Натягується мотузка до двох крісел. Дві команди мають перекинути одна одній листя.
Конкурс «Горішки для білочки»
Гра «Осінній волейбол»
Між двома стільцями натягують мотузку. Команди стають на різні сторони. Їм видається рівну кількість осіннього листя - 15-20 штук. Листя розкидаються по підлозі. Завдання гравців за 1 хв перекинути свої листя на бік суперників. Виграє та команда, у якої виявиться менше листя.
VIII. Конкурс «Одягни одного»      
Провідний. Щось стало холоднішати, друзі мої! Треба одягнутися тепліше. Я бачу, що серед вас є не по сезону одягнені особистості.
Одна дівчина і один юнак набирають собі команду з чотирьох осіб. Грають придумують назву команди. Потім за 1 хв учасники кожної команди повинні надіти на капітана якомога більше своїх речей.
Осінь  А тепер вже час прощатися,          
І щоб легше було розставатися, Я залишаю вам дари —їх полюбляють усі ласуни